Історія, короткі відомості

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ

Славістика Вроцлавського університету починає свій відлік із 40-их років ХІХ століття і пов’язана із діяльністю таких відомих учених: Францішека Ладіслава Челаковського, Вінцентія Країнського, Войцєха Цибульського, Владислава Нерінґа, Рудольфа Абіхта та Пауля Ділса. 

Засновниками післявоєнної вроцлавської славістики стали мовознавець Лєшек Оссовський (1905 – 1996, докторат – 1932 р. в Ягеллонському університеті, габілітація - 1945 р. у Ягеллонському університеті) та літературознавець Мар’ян Якубєц (1910 – 1998, докторат – 1938 р. в Університеті Яна Казимира, науковий керівник: Юліуш Кляйнер та габілітація – 1951 р. у Ягеллонському університеті).

Професор Лєшик Оссовський був учнем таких видатних польських славістів: Едварда Кліха, Генрика Улашина, Казімєжа Нітша, Івана Зілинського, Тадеуша Лер-Сплавінського. Під їх впливом і сформувалися його наукові зацікавлення. А торкались вони багатьох сфер дослідження, а саме: діалектології  східнослов’янських мов та польсько-східнослов’янського пограниччя, російської та балто-слов’янської акцентуації, морфології російської мови, питання прабатьківщини слов’ян.

Професор Мар’ян Якубєц в 1930-1945 роках працював у львівській бібліотеці ім. Оссолінських. У 1945 році отримав посаду ад’юнкта в Ягеллонському університеті, проте незабаром перейшов на посаду аташе з питань преси і культури при Посольстві Республіки Польщі в Белграді. У 1947 році переїздить до Вроцлава і протягом наступних кільканадцяти років посвячується справі розбудови нашої славістики: спочатку в ролі завідувача кафедри російської філології, а згодом – директора інституту слов’янської філології. Був ініціатором досліджень слов’янського фольклору та польсько-слов’янських літературних взаємин. Почерк науковця Мар’яна Якубця сформувався в дусі традицій львівсько-краківської гуманітаристики, представниками котрої були Еуґеніуш Кухарський, Юліуш Кляйнер, Мар’ян Здзєховський, Вацлав Лєдніцький – науковці із надзвичайно широкими інтелектуальними обріями, яким притаманний був чіткий та вишуканий стиль. На цьому підґрунті постали чисельні наукові публікації вченого у галузі компаративістики, історії східно- та південно-слов’янських літератур, а також історії слов’янської фольклористики. Проф. Мар’яну Якубцеві також належить роль засновника журналу Slavica Wratislaviensia.

За свою півстолітню історію працівниками інституту слов’янської філології зокрема були або надалі ними є: Збіґнєв Баранський, Олег Белей, Діана Вєчорек, Влодзімєж Височанський, Яніна Волчук, Кристина Ґалон-Куркова, Йозеф Йодас, Тадеуш Клімович, Броніслав Кодзіс, Ева Комісарук, Броніслава Конопєлько, Кшиштоф Кусаль, Ярослав Ліповський, Ізабелла Малей, Лібор Мартінек, Аґнєшка Матусяк, Анна Пашкєвич, Лариса Пісарек, Телесфор Позьняк, Міхал Сарновський, Францішек Сєліцький, Коле Сімічієв, Анна Скотніцька, Луція Скотніцька, Ян Соколовський, Мар’ян Сцєпуро, Зофія Тарайло-Ліповська, Ельжбєта Тишковська-Каспшак, Пшемислав Юзьвікєвич, Міліца Якубєц-Семкув, Генрик Ярошевич.

На сьогодні в ІСФ працює 49 науково-дидактичних і дидактичних працівників, 3 бібліотекарі, 2 адміністративні працівники та 1 інформатик. У 2019/2020 навчальному році на різних спеціальностях: хорватській філології із сербською мовою, чеській, російській, українській (з двома напрямами: українська філологія з англійською мовою та україністика) – здобуває освіту 375 осіб.

Після першого директора інституту професора Мар’яна Якубця наступними очільниками ІСФ були: Збіґнєв Баранський (1972?-1975, 1981-1987), Францішек Сєліцький (1975-1978), Телесфор Позьняк (1978-1981), Кристина Ґалон-Куркова (1987-1993), Тадеуш Клімович (1993-2005, 2019-2020), Анна Пашкєвич (2005-2016), Міхал Сарновський (2016-2019), XXXXXX (2020-2024).

НАУКОВА ТА ПОПУЛЯРИЗАТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ІСФ видає два наукові часописи: „Slavica Wratislaviensia” (рік заснування – 1969, до 2020 року вийшло більше 170 номерів, головна редакторка – Ева Комісарук) та „Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia” (рік заснування – 2013, до 2020 року опубліковано 7 номерів, головна редакторка – Аґнешка Матусяк).

Щороку ІСФ організовує два престижні наукові заходи міжнародного рівня: конференції „Великі теми культури у слов’янських літературах” („Wielkie tematy kultury w literaturach słowiańskich” - у непарні роки, остання, ХІІІ-а, мала місце в 2019 р.) та „Слово і речення у слов’янських мовах. Опис. Зіставлення. Переклад” („Wyraz i zdanie w językach słowiańskich. Opis. Konfrontacja. Przekład” - у парні роки, остання, XIV-а, відбулася у 2018 р.). Свою історію записують також два інші заходи: наукова конференція „Словʼянський світ сьогодні та в минулому. Мова, література, культура” („Słowiańszczyzna dawniej i dziś. Język, literatura, kultura”, IV, 2019) і науково-дидактична „Нові виклики в академічному навчанні слов’янських мов як іноземних” („Nowe wyzwania w akademickim nauczaniu języków słowiańskich jako obcych”, ІІ, 2019).

Щомісяця в ІСФ відбуваються й наукові семінари: літературознавчий „Літературні славістичні зустрічі” („Slawistyczne Spotkania Literackie”) та мовознавчий, на яких працівники й аспіранти ІСФ, славісти з інших університетів презентують результати найновіших досліджень.

Міжнародна співпраця відіграє важливе місце в науковому житті ІСФ. Відбувається це партнерство як у рамках програми ЄС „Erasmus+”, так і завдяки реалізації двосторонніх договорів Вроцлавського університету з іншими партнерськими ВНЗ Європи та світу, зокрема з Казахстану, Німеччини, Росії, США, України, Чехії.

Повноцінний образ інституту нині доповнюють також такі відомі заходи, як-от: Конкурс словʼянської пісні, якого незмінною організаторкою від самого початку є д-р. Вєслава Зибура та Конкурс одного роману (організатор – д-р. Марцін Максимільян Боровський).